Архив рубрики: Социальная психология

Напрямки соціальної психології

  Біхевіористичний напрямок в соціальній психології

У самому загальному плані біхевіоризм у соціальній психології являє собою перенесення принципів, розроблених у традиційному біхевіоризмі й необіхевіоризмі, на нове коло об’єктів – об’єкти соціально-психологічного знання.

Ще в 30-ті роки відбулося розмежування в психологічній школі біхевіоризму. Поряд з ортодоксальною лінією розвитку виділилася лінія розвитку «зм’якшеного» біхевіоризму, або необіхевіоризму, пов’язана в першу чергу з іменами Э.Толмена, К.Халла й відзначена ускладненням традиційної біхевіористичної схеми S — R  за рахунок введення проміжних змінних, так званих медіаторів.

В області соціальної психології ми зустрічаємося із цими двома тенденціями: радикальна лінія найбільш чітко представлена оперантним підходом Скіннера і його послідовників. Медіаторная лінія розвитку найбільше широко представлена й пов’язана з такими авторами, як Н.Міллер, Д.Доллард, А.Бандура, Р.Уолтрес і ін.

Основною проблемою біхевіористичної орієнтації традиційно є научіння. Саме через научіння здобувається весь репертуар поведінки. Намагаючись відповістити на запитання про те, як відбувається научіння, автори фокусують увагу на умовах оточення (середовища) — стимулах, які «відповідальні» за придбання, модифікацію, ослаблення окремих поведінкових зразків.

Поняття «стимул», «реакція» є базовими для даного напрямку в цілому. Прихильники скіннерівського підходу визначають стимул як фізичну, або матеріальну, подію, яка має бути такою, що давала б змогу спостерігатися і маніпулюватися.

Прихильники медіаторного підходу приділяють основну увагу поділу стимулів і реакцій на внутрішні і зовнішні. Схему S — R вони замінили схемою S — r — s — R. Внутрішні стимули й реакції виступають як медіатори (посередники).

Іншим важливим терміном у словнику біхевіоризму виступає термін драйв спонукання. Драйв — це не реакція, не стимул, у жодному разі не психологічний стан, а просто термін для вираження відносини між деякими попередніми операціями експериментатора й силою відповіді організму в результаті. Читать далее Напрямки соціальної психології

 Змістовний модуль ІІ. Соціальна психологія особистості

Лекція  4. Особистість з погляду соціальної психології (2год.)

План

  1. Особистість як предмет дослідження в соціології і психології.
  2. Соціально-психологічні властивості особистості.
  3. Загальна характеристика соціально-психологічних теорій особистості.

 

  1. Особистість як предмет дослідження в соціології і психології

 Що стосується відмінностей соціально-психологічного підходу до дослідження особистості від соціологічного підходу, то ця проблема розв’язується більш менш однозначно. Головна проблема соціологічного аналізу особистості — це проблема соціальної типології особистості.

Набагато складніше йде справа з розподілом проблематики особистості в загальній і соціальній психології. Суперечка торкається питання про те, чи повинна особистість в психології бути розглянута переважно в значенні соціального об’єкту або в системі даної науки головне — поєднання в особистості (а не просто в «людині») соціально значущих рис і індивідуальних властивостей.

  Задача ж соціальної психології — «розкрити всю структурну складність особистості, яка є одночасно як об’єктом, так і суб’єктом суспільних відносин…» (Б.Д. Паригін). Особистість, як вона представлена в цій системі поглядів, не можна зрозуміти поза її соціальними характеристиками. Тому загальнопсихологічна постановка проблеми особистості ніяк не може відрізнятися від соціально-психологічного підходу стосовно запропонованої підстави. Читать далее  Змістовний модуль ІІ. Соціальна психологія особистості